Факторинг в країнах ЄС

Факторинг в Польщі

Незважаючи на те, що нині польський факторинг перебуває на ранній стадії зрілості, ринок факторингу Польщі є восьмим за величиною в Європі, і демонструє сталу тенденцію до зростання в останні декілька років. У 2014 р. факторинг розвивався швидше, ніж національна економіка в цілому, і найшвидше серед усіх ланок сфери фінансових послуг Польщі. Загальний обсяг факторингу в 2014 р. склав 33,5 млрд. євро, що у співвідношенні до ВВП дорівнювало 8,1 %. Переважав факторинг з правом регресу (51,7 % від загального факторингового обороту, натомість факторинг без права регресу склав 48,3 %), що відповідає загальноєвропейським тенденціям. Кількість послуг факторингу з правом регресу збільшилася в основному за рахунок діяльності комерційних банків, оскільки вони надавали факторинг з правом регресу для фінансування торгівлі чи кредитів під заставу дебіторської заборгованості.

У 2014 році на польському ринку факторингу функціонувало 43 провайдери (фактори), 25 з яких були небанківські установи, що спеціалізувалися виключно на наданні факторингових послуг, а 18 були представлені комерційними банками. Найбільша частка ринку факторингових послуг припадала на ING CommercialFin. (14,75 %), RaiffeisenPolbank (14,4 %), BZ WBK Faktor (12,61 %), PekaoFaktoring (11 %), COFACE Factoring PI (8,57 %). Окрім того, на 24 членів Польської асоціації факторингу припадало майже 80 % загального факторингового обороту в державі.

При двох мільйонах бізнесових структур, що функціонують нині у Польщі, загальна кількість клієнтів факторингових компаній досягла 6314 в 2014 році (на 16,1 % більше у порівнянні з 2013 р.), а з кількість покупців підрядників, що обслуговується через факторингові контракти, зросла до 127196 (на 19,5 % більше, ніж в 2013 р.). Послугами факторів користуються підприємства всіх галузей економіки, при цьому, для багатьох з них факторинг є першим джерелом фінансування. Найчастіше факторинговими послугами в 2014 р. користувалися виробники продуктів харчування і напоїв, палива та енергетика, електроніки і побутової техніки, а також підприємства металургії. Обсяги використання факторингу останніми зменшилися у порівнянні з 2013 р.

Обсяги міжнародного факторингу в 2014 році збільшилися на 21,2 %, склавши 5,7 млрд. євро. При цьому, експортний факторинг становив приблизно 5,3 млрд. євро, у той час як імпорт – 379 млн. євро.

Малим і середнім підприємствам польські фактори надавали такі види послуг: факторинг з правом регресу; факторинг без права регресу; строковий факторинг (факторинг, за якого факторингова компанія за певну комісію бере на себе стягнення дебіторської заборгованості клієнта і періодично, виходячи з середнього терміну погашення дебіторської заборгованості, перераховує йому суми, які відповідають величині заборгованості, яка повинна була бути погашена в цей період; на відміну від викупу дебіторської заборгованості до настання терміну її погашення не є прямим кредитуванням клієнта); експортний факторинг; дисконтування рахунків-фактур; факторинг місцевого уряду (фактор фінансує 100% від номінальної вартості дебіторської заборгованості клієнта, отриманої від місцевої влади за надані послуги, та приймає на себе ризик прострочення платежу). Для великих компаній та транснаціональних корпорацій фактори пропонували послуги імпортного та зворотного факторингу (reverse factoring).


Факторинг в Німеччині

Для багатьох німецьких компаній, незалежно від розмірів, факторинг є гнучким фінансовим інструментом пришвидшення їх оборотності, що в кінцевому результаті сприяє зростанню національної економіки.

На факторинговому ринку Німеччини у 2014 році було зареєстровано 199 провайдерів (починаючи з 2009 р. (коли їх чисельність була 275), після надання функцій з регулювання факторингової діяльності Федеральному управлінню з фінансового нагляду Німеччини, їх кількість демонструє стійку тенденцію до зменшення). Проте, левова частка (80 % загального обсягу) факторингового бізнесу була сконцентрована в руках шести найбільших факторів. Загалом же, 90 % обсягів факторингу забезпечували 24 учасники Німецької факторингової асоціації, незважаючи на те, що 20 % її членів понесли збитки через негативні результати діяльності у 2014 році. Така консолідація ринку зумовлена зростанням конкуренції як серед самих факторів, так і з боку їх непрямих конкурентів (приватних, державних, ощадних банків, а також інших постачальників фінансових послуг).

Починаючи з 2010 р. обсяги німецького ринку факторингу постійно зростають. В 2014 р. вони сягнули 189,9 млрд. євро, що на 10,8 % більше, ніж у 2013 р. В тому числі обсяги експортного факторингу в 2014 р. зросли на 19,6 % і склали 44,8 млрд. євро, а імпортного – збільшились на 4,8 % до 3,3 млрд. євро. В той же час ВВП Німеччини зріс лише на 1,6 %, що само по собі є свідченням значної ролі факторингу для національної економіки.

Кількість користувачів факторингу в 2014 році досягло 18900 (на 7,0 % більше, ніж у2013 р.). Найбільшими споживачами факторингових послуг були підприємства торгівлі (26,4 % загального обсягу факторингового ринку), з виробництва металопродукції та машин (10,4 %), сфери послуг (10 %), автомобілебудівної галузі (7,9 %), харчової промисловості (6,4 %), електроніки (5,8 %), хімічної промисловості (4,9 %).

Характерною особливістю діяльності німецьких факторів є ранжування клієнтів за обсягами річного обороту та концентрація на певному сегменті.
Так, 44,6 % обороту німецьких факторингових компаній припадало на підприємства малого та середнього бізнесу з річним оборотом до 10 млн. євро, які становлять 88 % споживачів факторингових послуг. На великі корпорації з річним оборотом понад 50 млн. євро, які складають 3,7 % клієнтів факторингових компаній, припадало 35 % обороту німецьких факторів. А на середній сегмент (фірми з річним оборотом від 10 до 50 млн. євро), який становив 8,4 % факторингових клієнтів, припадало 20,5 % обороту галузі.

Середній термін операцій факторингу в межах країни в 2014 р. становив 44,6 дні (у 2013 р. – 44,4 дні), а за експортним– 51,4 дні (у 2013 р. – 52,3 дні).

В 2014 р. 75,6 % обороту провайдерів німецького факторингового ринку становили операції з відкритого та закритого внутрішнього факторингу (inhouse factoring) (схожого на дисконтування рахунків-фактур), за якого клієнт практично самостійно, на підставі доручення від факторингової компанії, веде облік факторингових операцій в розрізі окремих заборгованостей, а фактору представляє лише підсумки. Фактор, у свою чергу, перевіряє дотримання наперед обумовленого обліку вибірковими перевірками. Такий вид факторингу переважав серед великих корпорацій. На послуги традиційного факторингу (full-service factoring), основними споживачами якого були малі та середні підприємства, припадало лише 18,6 % загального обороту факторингового ринку. Строковий факторинг (maturity factoring) склав лише 5,8 %. Окрім того, німецькими факторами надавались також і нішеві продукти, такі як: зворотний факторинг і факторинг бізнес-споживачам (B2C). Проте ринкова частка останніх була мізерною. Всі факторингові послуги надавались переважно без права регресу.


Факторинг у Франції

У Франції більшість факторингових компаній мають статус кредитних установ (навіть якщо вони не приймають депозити), що обумовлює дотримання ними нормативів, встановлених для банків щодо коефіцієнтів платоспроможності та ліквідності. Незважаючи на те, що з 2014 року факторингові провайдери мають змогу отримати статус фінансової установи, який передбачає нижчий поріг платоспроможності та ліквідності, ніж для банківських інституцій, французькі фактори залишаються в розряді кредитних установ. Головною причиною цього є можливість кредитних інституцій здійснювати операції рефінансування в Європейському Центробанку. Проте, рефінансування факторингових компаній є реальною проблемою у Франції. Лише у 2014 р. п’ять великих факторів, всі дочірні банки, надали 7 млрд. євро в якості застави для ЄЦБ через їх материнські банки.

На факторинговому ринку Франції в 2014 р. функціонував 21 провайдер. Найбільшими учасниками були: ABN Amro Commercial Finance; BNP Paribas Factor; CGA-Compagnie Généraled Affacturage; CM-CIC FACTOR; Crédit Agricole Leasing&Factoring; Finifac; GE Factofrance; HSBC Factoring; IBM France Financement та Natixis Factor.

Загальний обсяг дебіторської заборгованості, переданої французьким факторинговим компаніям у 2014 р., сягнув понад 226 млрд. євро (співвідношення до ВВП склало 10,6 % проти 9,5 % у 2013 р.), що на 13 % більше, ніж у 2013 р. В тому числі, 169 млрд. євро (74,8 %) були за факторинговими операціями в межах країни, а 57 млрд. євро (25,2 %) – за міжнародним факторингом, зростання за яким становило 50 % порівняно з 2013 роком. Середній же приріст загального обсягу факторингового ринку за останні 10 років становив 12 %.

Факторинг у Франції являє собою друге найбільше після овердрафту джерело короткострокового фінансування бізнесу. Незважаючи на те, що лише 3 % малих та середніх підприємств користувалися послугами факторингових провайдерів, кількість споживачів факторингу в 2014 р. склала понад 40 тис., включаючи великі корпорації.

Факторинговий ринок Франції представлений такими видами послуг: факторинг з правом та без права регресу (для всіх клієнтів, але з диференціацією видів послуг, виходячи із розмірів підприємств та їх специфічних потреб); закрите або відкрите дисконтування рахунків-фактур (переважно для середнього бізнесу). При цьому, послуги закритого типу надавались для корпорацій з оборотом близько 10 млн. євро, а відкритого – для компаній з оборотом до 6 млн. євро); специфічний факторинг (за державними субсидіями, податковим кредитом або дебіторською заборгованістю за французькими державними контрактами); фінансування ланцюжка поставок, яке включало зворотній факторинг (reverse factoring) та регламентовані програми (confirming programmes) (надавалось лише великим корпораціям і покупцям); загальноєвропейські та міжнародні угоди (для великих корпорацій); форфейтинг; програми підтримки фінансового балансу (balancesheet impact program); синдикований факторинг (syndication of factors); а також підтримка синдикованих кредитів (backing of syndicated loans).

Серед основних правових обмежень та переваг для факторингової індустрії у Франції можна назвати:

  • жорстке пруденційне регулювання, але дуже низький рівень ризику;
  • високостабільний рівень конкуренції в межах Франції;
  • спотворення конкуренції між французькими та європейськими факторинговими компаніями, діяльність яких слабше або зовсім не регулюється;
  • унікальний податковий режим, який пропонує вибір варіанта представлення всіх зборів і комісій з ПДВ.