Факторинг: суть, функції, види

Факторинг – це комісійно-посередницька діяльність, пов’язана з поступкою фактору (банку або небанківській установі, яка здійснює факторингові операції) клієнтом-постачальником неоплачених платежів вимог (рахунків-фактур) за поставлені товари, виконані роботи, послуги і, відповідно, одержання платежу за ними, тобто з інкасуванням дебіторської заборгованості клієнта (одержанням коштів за платіжними документами). Фактор стає власником неоплачених платіжних вимог і бере на себе ризик їх несплати.

Факторинг – це, насамперед, інструмент розвитку підприємства, за допомогою якого можна: збільшити обсяг продажу на умовах відстрочення платежу; збільшити прибутковість підприємства за рахунок збільшення обсягів постачання; збільшити конкурентоспроможність підприємства.

Факторинг найбільш ефективний для малих та середніх підприємств, які відчувають фінансові труднощі у зв’язку з несвоєчасним погашенням боргів дебіторами та обмеженістю доступних джерел кредитування.

Основними функціями факторингу є:

  1. фінансування поставок товарів (послуг);
  2. управління дебіторською заборгованістю;
  3. покриття фінансових ризиків;
  4. оцінювання платоспроможності покупця.

Види факторингу:

Класифікаційна ознака факторингу

Види факторингу

місце проведення (резидентність) внутрішній, коли постачальник, клієнт і фактор є резидентами;
міжнародний, коли один із учасників операції нерезидент
участь боржника в угоді відкритий, якщо боржника повідомлено про участь в угоді факторингової компанії, що здійснюється шляхом відповідного запису на рахунку-фактурі, який підтверджує, що правоспадкоємцем боргу, що виникає, є факторингова компанія, з якою укладено договір, і що платіж має здійснюватися на її користь;
закритий (конфіденційний), якщо боржника не повідомляють про участь факторингової компанії
періодичність обслуговування регулярний, передбачає постійну співпрацю між фактором та клієнтом;
одноразовий, разова факторингова угода
розрахунки із постачальниками (залежно від зворотності вимоги) з правом регресу, тобто з правом зворотної вимоги до постачальника відшкодувати сплачену суму;
без права регресу
спосіб кредитування постачальника у формі попередньої оплати;
з оплатою вимог на певну дату
спосіб обліку рахунків-фактур факторингових операцій з відкритим обліком рахунків-фактур, коли платники переказують фактору всі платежі, призначені постачальнику;
агентського типу, коли дисконтуються продажі окремим покупцям, а кредит забезпечується факторинговою компанією з відкриттям спеціальних рахунків для конкретних операцій
вид обслуговування операцій простий;
вексельний, коли розрахунок з постачальником проводиться векселем, а факторингова компанія здійснює облік цих векселів
ступінь фінансування без фінансування, коли клієнт, після відвантаження продукції, пред’являє рахунки своєму покупцеві через фактора, завдання якого – одержати платіж на користь клієнта у строки, визначені договором (як правило, 30-120 днів);
з фінансуванням, коли факторингова компанія купує у клієнта рахунки-фактури на умовах негайної оплати 60-90 % вартості відвантаження, тобто дисконтує рахунки-фактури і таким чином авансує обіговий капітал свого клієнта
об’єкт вимоги з платіжними вимогами за товари;
з платіжними вимогами кредиторів до позичальників