НБУ та Мінфін наполягають на прийнятті ЗУ «Про фінансову реструктуризацію»

	НБУ та Мінфін наполягають на прийнятті  ЗУ «Про фінансову реструктуризацію»

Національним банком України, Мінфіном та за підтримки технічної місії МВФ було визначено комплекс реформ, які необхідні для розробки правової бази реструктуризації заборгованості підприємств на основі передової міжнародної практики та досвіду різних країн. Меморандум про економічну та фінансову політику, який містить вказані посилання та був підписаний Президентом, прем’єром, головою Мінфіну та НБУ було підписано на початку серпня 2015 року.
Результатом роботи фахівців НБУ та Мінфіну, експертів Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку  став законопроект №3555 «Про фінансову реструктуризацію» (далі – Законопроект), який був поданий до Верховної Ради 30.11.2015 року. Результатом розгляду Законопроекту було рішення щодо недоцільності його прийняття (висновок Головного науково-експертного управління 09.12.2015), та рекомендації про прийняття його за основу та створення робочої групи для підготовки до другого читання (висновок Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності від 26.01.2016).
Спеціалісти компанії ТОВ «Фінансова компанія «Уно Капітал» підтримують створення дієвого механізму позасудової фінансової реструктуризації.
В той же час, на нашу думку, потребують врегулювання всі колізійні та спірні питання наявні у Законопроекті, які наведені нижче.
Статтями 14, 15, 16 Законопроекту передбачено створення спостережної ради, секретаріату, арбітражного комітету, однак не передбачено джерел фінансування діяльності апарату.
Викликає сумніви представницький склад спостережної ради (2 члени – НБУ, 1 – Мінфін, 1 – МЕРТ, 1 – Мінюст). Спірним є використання комітету з представників державних органів як арбітра, адже є вірогідність як політичного впливу на прийняття рішень, так і забюрократизованого підходу (приклади Південної Кореї та Індонезії).
Колізійним є питання обов’язковості виконання рішень арбітра, якого призначає арбітражний комітет. Адже не визначений механізм примусового виконання такого «обов’язкового» рішення та його правовий статус.
Також, механізми Законопроекту дозволяють затягнути й так необґрунтовано довгу процедуру банкрутства, провести досудову санацію вже після початку розгляду справи про банкрутство в суді.
Звертаємо увагу на те, що зміна підсудності справ, якщо боржник бере участь у процедурі фінансової реструктуризації, (абзац другий пункту 1 розділу V  проекту «Прикінцеві та перехідні положення») збільшує ризик виникнення корупційної складової.
Варто зазначити, що порядок участі ФГВФО у процесі фінансової реструктуризації необхідно передбачити у профільному законодавстві.
Однак, не дивлячись на численні практичні питання застосування Законопроекту на практиці, вважаємо, що його прийняття, після детального доопрацювання, дозволить зрушити з місця проблемні питання у відносинах фінансових інституцій з корпоративним сектором, які накопичувались з 2008 року.

Источник «Фінансова компанія «Уно Капітал»

15.03.2016